невероятный

1) (неправдоподобный) неймовірний, неправдоподібний. [Слова, далекі й неймовірні, як у казці (Коцюб.). Се неймовірним вам здається? (Самійл.)]. -ное дело - неймовірна (несообразное: неподобна, неслыханное: нечувана) річ. Это -но - це неймовірна річ. Рассказывать -ные вещи - розповідати неймовірні речі (щесь неймовірне);

2) (чрезвычайный) неймовірний, надзвичайний. [Мені огнем ударило в лице, коли почув близько таку неймовірну силу (Васильч.). Зчиняючи неймовірний галас (Епік)]. До -ной степени, до -го - до неймовірної міри, до неймовірности (неймовірно, аж віри не можна по(й)няти). [Ви таки до неймовірности жалісливі (Л. Укр.)]. В -ном количестве - в неймовірній кількості, в неймовірнім числі; см. ещё Множество 2 (Во -ве);

3) см. Недоверчивый.

* * *

неймові́рний; (неправдоподобный) неправдоподі́бний; (невозможный) неможли́вий; (чрезвычайный) надзвича́йний

в \невероятный ом числе́ (коли́честве) — у неймові́рній кі́лькості

до \невероятный ого, до \невероятный ой сте́пени — неймові́рно, до неймовірності, до неможли́вості, надзвича́йно

\невероятныйое собы́тие — неймові́рна (надзвича́йна) подія

\невероятныйое уси́лие — неймовірне (надзвича́йне) зуси́лля

\невероятныйые слу́хи — неймовірні (неправдоподібні) чутки́